Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"

0.0
"В лєто 882… Поидє Олєгъ къ Смоленску…
оттуда поидє внизъ и взя Любецъ и посади мужъ свои…"
Літописний Любеч. Одне з найдавніших міст Чернігово-Сіверщини.
Ключовий форпост на великому торгівельному шляху.
Тут відбувались кровопролитні битви й мирні з'їзди руських князів.
Безліч частинок давнини приховує в собі тутешня земля.

1. Любеч Давній
1.1

ЗАМКОВА ГОРА. Величезний пагорб-останець.
Схили його й дотепер є неприступними.
З висоти відкривається вражаючий простір.
Нарекли місце "любо", красиво.

1.2
Високі кручі. Безмежні лани. Озера і стариці Дніпра.
За рікою відкривається чудовий вид на Білоруське Полісся.
Вдалині можна розгледіти обриси Брагіна та Лоєва.

1.3
Кургани. Колишні язичницькі капища.
ПЕЧЕРИ перших християнських святих.
Давні городища. Залишки валу середньовічної фортеці.

1.4
Тут у 2008 році був створений
історико-археологічний музейний комплекс "ДРЕВНІЙ ЛЮБЕЧ".

2. Містечко та музей.
2.1

Археологія. Землеробство. Рибальство. Ткацтво.
Предмети побуту. Визволення Любеча та форсування Дніпра у 1943 році.
Життя міста відображене в експозиції музею.

2.2
"Родичі. Предки…
Скільки поколінь найрізноманітніших людей складали нашу нинішню подобу,
зі скількох частинок складені ми й що ми тоді є?" (Юрко Покальчук)

3. Кораблі на річці.
3.1

Арабські монети та інші знахідки з Близького Сходу.
Любеч — ще одне місто на шляху "із варяг у греки".
Археологічні знахідки свідчать
про широкі торгівельні зв»язки давнього Любеча.

3.2
Рибальство. Торгівля. ПРИСТАНЬ та КОРАБЕЛЬНЯ.
Любецькі кораблі-однодеревки.
Вже з раннього середньовіччя місто знане як центр кораблебудування.

3.3
Ще впродовж минулого століття білоруські судна із Сожа, Дніпра, Прип'яті, Березини
ремонтувалися саме в Любечі.

4. Особистості
4.1

Святий Антоній. Монах-пустельник.
"...від його печерної лаври розцвіли всі пустельні обителі землі Руської".
Засновник Києво-Печерської лаври й Чернігівського печерного монастиря походив із Любеча.

4.2
Родина МИЛОРАДОВИЧІВ.
Родичі гетьманського роду Полуботків.
Мурована церква-усипальниця зберігає пам'ять
про останніх господарів Любеча.

4.3
ГРИГОРІЙ МИЛОРАДОВИЧ.
Голова чернігівського дворянства. Історик-археолог.
Найяскравіший представник родини,
який зібрав колекцію старожитностей краю.

4.4
Колекція загинула під час громадянської війни,
так само як і ПАЛАЦ Милорадовичів.

5. Подорожні нотатки
5.1

"У Києві гукнеться, а в Любечі відгукнеться..."


Данная публикация была подготовлена при поддержке Европейского союза. Полную ответственность за содержание публикации несёт общественная организация "Белорусский зелёный крест". Она ни в коей мере не должна рассматриваться как отражение официальной позиции Европейского союза.