Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"

Тексты украинских музеев

Портрет Наталії Дем’янівни Розумовської


Художник Генріх Готтліб Хойзер. Полотно, олія

Завдяки синам: Олексію, який став фаворитом, а потім і чоловіком Єлизавети Петрівни; Кирилу – Президенту Російської Академії наук, пізніше гетьману України, Наталія Дем’янівна увійшла до царського двору, отримала графський титул. Була портретована при житті. Численні родичі зберігали ці портрети, передавали їх у спадщину, замовляли копії.

За версією співробітника музею С.Гаврилова авторство цього твору належить німецькому художнику Хойзеру Генріху Готтлібу. Найпевніше картина написана, коли Хойзер працював в Петербурзі при дворі Єлизавети Петрівни.

Перед нами поясне зображення немолодої, але гарної і статної жінки. Одягнута вона по тогочасній українській моді: в жовтогарячий кунтуш з парчі з коричневим хутром, на голові «кораблик». Тобто навіть зовні вона зберігає свою українськість. На приналежність до вищого світу вказує прикрашений дорогоцінним камінням мініатюрний портрет Єлизавети Петрівни на грудях, коштовна прикраса на шиї, а також перстень на мізинці правої руки, притиснутої до грудей. Сповнений гідності і розуму погляд переконує, що не випадково саме ця жінка стала обраницею долі.

Подробнее...

Портрет Олени Антонівни Ґалаґан


Невідомий художник. Полотно, олія

Портрет Олени Ґалаґан є не лише парним до портрету Гната Ґалаґана, але й об’єднаний з ним однією рамою. Це й не дивно, бо написані портрети до сімейного ювілею.

Дружина Гната Ґалаґана, уроджена Тадрина, донька київського міщанина. Парний портрет до портрета Гната, такий же простий і лаконічний, хоча з боку живописної техніки і за психологічною характеристикою переважає свою пару і всі збережені до нашого часу українські жіночі зображення 18 століття. Це істинно інтимний портрет, який О.Лазаревський назвав кращим з відомих нам старих малоросійських портретів.




Подробнее...

Портрет Павла Григоровича Ґалаґана


Художник М. Потапов. Полотно, олія

Павло Григорович Ґалаґан, син Григорія Івановича, Виховувався в Петербурзі, закінчив з відзнакою гірничий корпус університету. Одружився з Катериною Василівною Гудович, племінницею графа М.В.Гудовича, приятеля Розумовських. Саме Павло Ґалаґан побудував палац в Сокиринцях (архітектор П.Дубровський ), який сучасники називали „українським Парнасом”.

Погрудний портрет у тричетвертному повороті направо. Зображено молодого Павла Ґалаґана у темному сюртуці, білій манішці з маленьким бантом-метеликом і високим коміром. Живе відкрите обличчя, виразні очі , що світяться розумом.

Ймовірно, портрет було створено як копію з більш раннього портрету Ґалаґана, який зберігався в родині.

Подробнее...

Портрет Павла Полуботка


Художник Степан Землюков.
Полотно, олія

Автор полотна Степан Землюков, син талановитого придворного живописця родини Ґалаґанів. Навчався живопису у Петербурзі, у травні 1843 року повернувся в Україну, в село Дігтярі. Степан Землюков в основному працював як копіїст. Тому зображення гетьмана – це живописна варіація, в основі якої гравюра Олексія Осипова, вміщена в «Історії Малої Росії» Дмитра Бантиш-Каменського.

Поясний портрет наказного гетьмана Павла Полуботка, життя і діяльність якого тісно пов’язана з Чернігівщиною. Його образ у порівнянні з іншими гетьманами найменш деталізований. Домінантою є синьо-зелений загальний колорит портрету, на тлі якого яскравими локальними плямами вирізняються елементи одягу. Найприкметнішою деталлю портрету є зламана гілка, яка оживає, відроджується до життя. Можливо, це уособлення політичних намірів та життєвого шляху гетьмана у вузькому сенсі або доля України в широкому.

Подробнее...

Портрет Павлуся Ґалаґана


Художник М. Потапов. Полотно, олія
Портрет єдиного сина Григорія та Катерини Ґалаґан — Павла, який був представником сьомого покоління по чоловічій лінії і раптово помер у 16 років. За спогадами він був розумною, здібною, з м’якою вдачею дитиною. На його честь Ґалаґан заснував Колегію Павла Ґалаґана — один з найкращих недержавних закладів того часу, де за свій кошт навчав талановитих дітей з незаможних родин. Погрудний портрет “тондо” (портрет круглої форми) з характерною манерою Потапова — ретельним світломоделюванням обличчя портретованого на темному тлі.




Подробнее...

Портрет Петра Григоровича Ґалаґана


Художник Конон Федорович Юшкевич-Стаховський. Полотно, олія


Для родини Ґалаґанів та інших старовинних родів Чернігівщини виконував на замовлення також портрети живописець Конон Федорович Юшкевич-Стаховський. Манера його живопису відрізнялася майже документальною передачею найдрібніших деталей обличчя і одягу, що було властивим для більшості портретів того часу у виконанні непрофесійних художників-іконописців і малярів-самоуків. На темному однорідному тлі вохристих і оливкових тонів чітко виділяються статичні постаті портретованих в парадному вбранні, але обличчя з променистими очима, насиченою лінією брів і характерним м’яким рисунком вуст є надзвичайно виразними і живими.

Петро Григорович Ґалаґан, син Григорія Івановича Ґалаґана, поміщик Чернігівської і Полтавської губернії. Закінчив Гірничий кадетський корпус. Був сенатським регістратором, служив в Колегії Іноземних справ. Пізніше – в канцелярії Малоросійського генерал-губернатора князя Репніна. Титулярний радник, чиновник з особливих доручень при Міністерстві внутрішніх справ. Предводитель дворянства Лохвицького повіту. Закоханий у музику, він успадкував і перевів у свої маєтності у Дігтярях з Сокиринців оркестр, заведений ще його дідом Іваном Ґалаґаном.

Портрет достатньо лаконічний, але з майстерно виписаним обличчям, що свідчить про обдарування художника.

Подробнее...

Портрет Софії Дараган


Невідомий художник. Полотно, олія

Софія Юхимівна Дараган була донькою київського полковника Юхима Дарагана та Віри Розумовської, дружиною князя Петра Хованського. Портрет зберігався в маєтку Покорщина Козелецького повіту Чернігівської губернії.

Портрет «прелестной блондинки», як писав у своєму щоденнику Г.П. Ґалаґан, дійсно чудовий. На темному тлі, який відтіняє білу сукню та рожеву мереживну стрічку, бачимо зображення юної вродливої дівчини, з виразним поглядом очей, які ніби проникають у душу, нагадуючи класичні твори Боровиковського та Рокотова.




Подробнее...