Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"

Тексты украинских музеев

Ґалаґанівська зала

Окрасою музейного зібрання Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Ґалаґана є колекція родини Ґалаґанів — представників козацько-старшинського, а згодом дворянського роду. Частина цієї колекції репрезентована у Ґалаґанівській залі. Основу експозиції складають портрети восьми поколінь родини Ґалаґанів, Ламсдорф- Ґалаґанів, представників родів, споріднених з ними — Дараганів, Розумовських, а також народні картини, портрети гетьманів, твори українських та російських художників: Івана Айвазовського, Олексія Волоскова, Івана Шаповаленка.

Живописна галерея портретів родини Ґалаґанів доволі рідкісне явище серед сучасних родинних портретних галерей. Представники роду Ґалаґанів стали не лише свідками, а активними учасниками епохальних подій, змін у розвитку українського суспільства ХVІІ-ХІХ століть. Портретна галерея Ґалаґанів візуалізує становлення-трансформацію української еліти від представників козацької старшини до українського дворянства, яка врешті повертається на позиції української ідентичності.

Подробнее...

Готичний місток в Сокиринському парку


Художник Олексій Волосков. Полотно, олія

Творчість митця, його живописна манера з характерною для нього ретельністю і точністю зображення, привернули увагу Григорія Павловича. Він і запросив до себе у Сокиринці Олексія Волоскова для практичних занять терміном на два роки. Саме тут і були написані відомі твори «Готичний місток у Сокиринському парку», «Церква у Сокиринцях» та «Садиба Григорія Павловича Ґалаґана у Лебедицях».

Пейзаж відрізняється майстерним зображенням моста в готичному стилі посеред каскадів ніжної зелені парку, яка заповнює майже весь простір картини.





Подробнее...

Портрет Богдана Хмельницького


Художник Степан Землюков. Полотно, олія

Автор полотна Степан Землюков, син талановитого придворного живописця родини Ґалаґанів. Навчався живопису у Петербурзі, у травні 1843 року повернувся в Україну, в село Дігтярі. Степан Землюков в основному працював як копіїст. Тому зображення гетьмана – це живописна варіація, в основі якої гравюра Олексія Осипова, вміщена в «Історії Малої Росії» Дмитра Бантиш-Каменського.

Найвпізнаваніший портрет гетьмана з чотирьох представлених в експозиції – Богдана Хмельницького. Погрудне зображення гетьмана вписане в овал. Єдиний образ, де Степан Землюков не уникає зображення рук моделі: правицею Хмельницький тримає булаву, лівою рукою – ефес шаблі.

На тлі, яке є виявом ліричного начала художника і простором його повної творчості, зображено дубову гілку, безкрайній степ та блакитне небо.

Подробнее...

Портрет Василя Дарагана


Художник Генріх Готтліб Хойзер. Полотно, олія

На темно-зеленому фоні зображення юнака в червоному камзолі. Вражає м’яке ліплення обличчя та рук, майстерно виписане срібне шитво, мереживні манжети та жабо.

Але домінує при цьому обличчя, на якому дитячі пухкі вуста поєднуються з серйозним поглядом розумних очей. В лівій руці він тримає шапку, правою рукою вказує на книгу та глобус, що ще раз засвідчує схильність портретованого до наук. І це не дивно, бо перед нами онук Розумихи, син її дочки Віри, дружини київського полковника Юхима Дарагана, небіж Олексія та Кирила Розумовських.

У час, коли було написано цей парадний портрет, він був камер-пажем. Пізніше – камер-юнкером Оранієнбаумського гарнізону Петра ІІІ, камергером, генерал-поручиком.


Подробнее...

Портрет Гната Івановича Ґалаґана


Невідомий художник.
Полотно, олія

Гнат Ґалаґан – засновник дворянського, а потім і графського роду. Полковник запорозького війська, полковник компанійський, полковник Чигиринський, полковник Прилуцького полку. Залишив посаду за власним бажанням і передав пернач своєму синові Григорію.

Портрет невеликого розміру, на якому виділяються три кольорові плями – тло, обличчя, клаптик червоного строю. Голова повернута у тричетвертному повороті. Створений без претензій, з єдиною метою відтворити натуру. Але при цьому невідомий автор завдяки художнім засобам – „пригніченої” фоном постаті, неприродної посадки голови, створює образ старої, надломленої роками, але впертої та сильної за вдачею людини. В портреті відчувається парсунний стиль.



Подробнее...

Портрет Григорія Гнатовича Ґалаґана


Невідомий художник. Портрет Григорія Гнатовича Ґалаґана. Полотно олія

Син Гната і Олени Ґалаґан, полковник Прилуцький. Навчався в Києво-Могилянській Академії. Учасник Дністровського та Азовського походів. Був одружений з Оленою Михайлівною Дуніною-Борковською.

Автор автобіографічних нотаток „Жизнь моя”, у яких він постає як людина, що дуже страждала душевно, тяжко переживаючи складнощі, пов’язані з управлінням полком, тяжбами з сусідами, втратою рідних людей. Тому кремезний на портреті чоловік виглядає пригніченим.

Художник змальовує полковника ще не старим, бо він ще з перначем , не у відставці, тобто до 47 років. Парсунний за манерою, площинний, візерунок на жупані виконаний суто графічними засобами.

Подробнее...

Портрет Григорія Івановича Ґалаґана


Невідомий художник (ймовірно Федір Землюков). Портрет Григорія Івановича Ґалаґана. Полотно, олія

Син Івана Григоровича Ґалаґана та Катерини Юхимівни Дараган. Навчався в Лейпцигу. Бунчуковий товариш, пізніше – майор. Служив в Київському кінно-єгерському полку. Брав участь у військових походах до Туреччини, Польщі. Одружений з Іриною Антонівною Милорадович.

На портреті зображено молодого Ґалаґана у військовій формі павлівського зразка, з чорними бровами, юнацьким рум’янцем. Портрет поколінний, використано старовинну схему, коли одна рука лежить на ефесі шаблі, а права схована за чорною треуголкою, що було характерно для Федора Землюкова.





Подробнее...