Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"

Музеи Черниговской области

Ґалаґанівська зала

Окрасою музейного зібрання Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Ґалаґана є колекція родини Ґалаґанів — представників козацько-старшинського, а згодом дворянського роду. Частина цієї колекції репрезентована у Ґалаґанівській залі. Основу експозиції складають портрети восьми поколінь родини Ґалаґанів, Ламсдорф- Ґалаґанів, представників родів, споріднених з ними — Дараганів, Розумовських, а також народні картини, портрети гетьманів, твори українських та російських художників: Івана Айвазовського, Олексія Волоскова, Івана Шаповаленка.

Живописна галерея портретів родини Ґалаґанів доволі рідкісне явище серед сучасних родинних портретних галерей. Представники роду Ґалаґанів стали не лише свідками, а активними учасниками епохальних подій, змін у розвитку українського суспільства ХVІІ-ХІХ століть. Портретна галерея Ґалаґанів візуалізує становлення-трансформацію української еліти від представників козацької старшини до українського дворянства, яка врешті повертається на позиції української ідентичності.

Яскравим прикладом вищезазначеного є портрет Григорія Павловича Ґалаґана — відомого державного та громадського діяча, українофіла. Портрет написаний у Римі випускником Санкт-Петербурзької Академії Мистецтв Василем Серебряковим.

“Українським Парнасом” називали сучасники маєток Ґалаґанів у Сокиринцях. Родове гніздо відомого козацько-старшинського роду збереглося до нашого часу і є найбільш характерним прикладом палацо-маєткової архітектури Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX століття.

Палац був заснований Павлом Ґалаґаном і будувався з 1824 до 1831 року. Планування та проектування ансамблю належить Павлу Дубровському, учневі Джилярді. Разом зі знаним австрійським садівником В.Бістерфельдом вони і створили цю видатну пам»ятку доби розквіту української архітектури і паркобудівничого мистецтва 19 століття.

З історичних джерел відомо про інтер»єри палацу за часів перебування в них Ґалаґанів-Ламсдорфів. Численні приміщення були заповнені старовинними цінними меблями, витонченим фарфоровим та срібним посудом, коштовною зброєю, іконами, скульптурами, творами західноєвропейського та вітчизняного мистецтва.

Вважається, що початок цьому мистецькому зібранню поклав полковник Гнат Ґалаґан. Колекція була значно примножена братами Петром Григоровичем і Павлом Григоровичем, власниками Дігтярів та Сокиринців.

Вагомий внесок у збереження й поповнення фамільної колекції належить сину Павла Григоровича Ґалаґана — Григорію відомому державному та громадському діячу.

Виховання у сім»ї на кращих українських традиціях допомогло Григорію Ґалаґану пізнати життя простих людей, полюбити національні обряди, поезію, пісні, народну старовину.

Закоханий у мистецтво, Григорій Ґалаґан не тільки зберіг, але й примножив родинну колекцію на засадах меценатства та благодійності, національної самосвідомості.


Публікація була підготовлена за підтримки Європейського союзу. Повну відповідальність за зміст публікації несе громадська організація "Білоруський зелений хрест". Вона ні в якому разі не повинна розглядатися як відображення офіційної позиції Європейського союзу.