Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"
  • ГОМЕЛЬ

    - Гомель. Горад на Сожы.
    - Буйны адміністрацыйны цэнтр. Шматлюдны. Шматгранны.
    - Чыгунка. Дарогі. Масты.
    - Гарадскі парк — зялёны аазіс на месцы старажытнага горада.

    Путеводитель

  • ВЕТКА

    - Рака. Маляўнічы бераг.
    - "Прыйшлі па рацэ і селі на рацэ Ветка".
    - Ветку заснавалі 12 сямей і два святары — Казьма і Стафан.

    Путеводитель

  • РЭЧЫЦА

    - Царква, касцёл, сінагога.
    - Прасторавыя арыентыры беларускіх гарадоў і мястэчак.
    - Адзін з гарадоў на Дняпры.

    Путеводитель

  • ЛОЕЎ

    - Птушка Фенікс. Такі трапны вобраз для гарадоў і мястэчак Беларусі.
    - Для Лоева ён асабліва выразны.
    - Татарскія набегі. Казацкія паходы. Другая сусветная вайна.

    Путеводитель

  • БРАГІН

    - Палессе.
    - Заліўныя лугі. Урадлівыя землі.
    - Брагінка нясе свае воды ў Дняпро.
    - На ёй стаіць Брагін, горад са шматвяковай гісторыяй.

    Путеводитель

  • ХОЙНІКІ

    - Хойнікі. Хвойнікі. Хваёвыя лясы.
    - Драўляны замак на забалочанай рацэ.
    - Рэкі. Дарогі. Чыгунка.
    - Горад жывілі буйныя гандлёвыя шляхі.

    Путеводитель

  • ЛЮБЕЧ

    - "В лєто 882… Поидє Олєгъ къ Смоленску… оттуда поидє внизъ и взя Любецъ и посади мужъ свои…"
    - Літописний Любеч. Одне з найдавніших міст Чернігово-Сіверщини.

    Путеводитель

  • РІПКИ

    - На заході – Дніпро, на півночі – Сож.
    - Безліч річок, боліт та мальовничих озер.
    - Ріпкинщина вабить неповторною красою природи.

    Путеводитель

  • ЧЕРНІГІВ

    - Місто-фортеця, місто-легенда.
    - Оповитий билинами, оспіваний поетами,
    - сивочолий і вічно молодий Чернігів.
    - Місто контрастів.

    Путеводитель

  • СЕДНІВ

    - Зелени луки. Соснові ліси. Прозорі води ракі.
    - Найбільшою окрасою Седнева є Снов.

    Путеводитель

Сучасні засоби вивчення музейної аудиторії. Практичний досвід Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського

Трухан Олена, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського.

Останні роки робота з музейним відвідувачем в Україні надзвичайно урізноманітнилась. Переважна більшість українських музеїв застосовує інтерактивну форму роботи, відгукуючись на запит часу. Музейні працівники, з метою залучення нових цільових груп відвідувачів змінюють експозиції, пропонують нові виставки, заходи, квести, концерти, реконструкції певних історичних подій, рухаючись в тому ж напрямку, що і західні музеї. Цим можна тішитись, але чи відвідувач так само сприймає нашу роботу як і ми? Чи те, що нам здається цікавим, креативним і сповненим глибокого змісту, так само оцінюється музейним відвідувачем? Мабуть, це не завжди так. І чим більше музей буде знати про своїх гостей, тим краще він зможе задовольнити їхні очікування.

За останні роки з’явилися різні професійні компанії, які спеціалізуються на вивченні відвідувачів, і готові зробити це і для музеїв. Але робота таких компаній коштує дорого, тому більшість українських музеїв не можуть дозволити собі їхні послуги. Проте, вивчати відвідувачів можна, і необхідно, самим. Для цього існують доволі доступні засоби.

В цій статті хотілося б поділитися практичним досвідом Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, який був напрацьований його співробітниками протягом останніх років.

Звісно, масштабні дослідження наш музей самотужки не в змозі провести з різних об’єктивних причин. Але нами застосовуються деякі доволі прості й доступні форми досліджень. Зокрема: книга відгуків і пропозицій; метод «спостереження за відвідувачем» (який маршрут обирається, що не викликає уваги, про що найчастіше запитується, та інше); метод «таємний гість» (застосовується до волонтерів та нових співробітників). Проте, на нашу думку, окремої уваги заслуговує така ефективна форма досліджень, як анкетування, що в нашому музеї протягом останніх років проводиться систематично.

Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського є учасником міжнародної акції «Ніч в музеї», під час якої збирається одночасно найбільша аудиторія (понад 2000 осіб), що робить цей захід надзвичайно сприятливим для досліджень. При підготовці анкет ставиться, зокрема, декілька конкретних цілей для з’ясування:

  • віковий діапазон відвідувачів;
  • вікова проблематика;
  • оцінка рівня заходу;
  • дієвість засобів промоції.

Розуміючи з попереднього досвіду, що люди не дуже люблять заповнювати анкети, ми намагалися зробити цей процес максимально простим та зручним для них. По-перше, запитань в анкеті було лише дев’ять, більшість з яких — «закриті». Подруге, заповнювались анкети співробітниками музею «з голосу» за тих відвідувачів, які з тих чи інших причин відмовлялись писати самі.

Оброблялись анкети співробітниками науково-освітнього відділу. Результати показали наступне:

  1. найактивніша вікова група — люди віком «40+» та батьки «26–40» з дітьми;
  2. найпасивніша вікова група — «12–25»;
  3. візуальна реклама не спрацювала (не фахове розміщення афіш та недбале розповсюдження флаєрів);
  4. ЗМІ та «живе спілкування» передало інформацію віковій групі «40+»;
  5. інтернет-засоби ефективні для групи «26+» та студентів;
  6. захід у середньому оцінений на 4,3 бали за п’ятибальною шкалою.

Завдяки цьому дослідженню була зроблена відповідна «робота над помилками», не тільки в організації конкретного заходу «Ніч в музеї», але й взагалі щодо освітніх програм, які планувались та впроваджувалися протягом року. Намагаючись стати більш привабливими для вікової групи «12–26», були переформатовані деякі музейні проекти. В них, зокрема, були зміщені акценти, вони стали набагато мобільними та інтерактивними. Були посилені рекламні заходи.

Дане анкетування було спрямоване на дослідження широкої музейної аудиторії. Але ми впроваджуємо й вивчення вузької цільової групи музейних відвідувачів. Специфіка нашого музею робить школярів чи не найголовнішою аудиторією під час низького туристичного сезону. Тому, на певному етапі, стало вкрай важливим дізнатися чому відвідування музею учнями місцевих шкіл знизилось. Наші намагання з’ясувати це через міський відділ освіти та дирекції шкіл не дало конкретних результатів — на паперах музей відвідувався надзвичайно активно. І тоді ми вирішили дослідити проблему самотужки.

Анкетування шкільних вчителів проводилось спеціально у червні. Це час, коли діють пришкільні табори, і музей дійсно відвідують всі школи Чернігова. Крім того, час літніх канікул дозволяв не тільки опрацювати анкети, але і, зробивши висновки, ефективно підготуватись до нового навчального року.

Головною метою анкетування було з’ясувати наступне:

- що не влаштовує в роботі музею вчителів;

- отримати відповідні пропозиції;

- встановити особисті контакти з педагогами. Після опрацювання анкет були зроблені відповідні висновки. Вони дозволили при розробці нових музейних проектів не тільки підвищити рівень роботи зі школярами, але і заощадити час та зусилля, бо зрозумілими стали фактори успіху та відповідні загрози. Крім того, зібрані особисті контакти вчителів стали справжнім «золотим фондом», соціальним капіталом музею. Завдяки цьому рекламації набули конкретної адреси, а живе спілкування з вчителем дозволило врахувати побажання відвідувачів та специфіку аудиторії. Завдяки вищезазначеному, нам вділося підняти рівень відвідування музею учнями міста.

В обох випадках спеціальне анкетування дозволило нам досягнути поставлених завдань. На нашу думку, доцільно проводити анкетування систематично. Як показав досвід, тенденції в суспільстві швидко змінюються, а, відповідно, і запити відвідувачів. Крім цього, нагально необхідно мати зворотній зв’язок і постійну комунікацію із суспільством. Це дозволить мати реальну оцінку своєї діяльності та своєчасно реагувати на різноманітні виклики. Все це забезпечить поступальний рух у необхідному напрямку, що є професійним завданням сучасного музейного працівника.

Додаток 1

Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського

Ми прагнемо стати Вашим улюбленим музеєм, і тому нам важливі Ваші відповіді.

Анкета для вчителів

(оберіть, будь-ласка, необхідне і поставте позначку)

Нечасто відвідуємо музей тому, що…

  1. … незручний розклад роботи музею.
  2. … музей не орієнтований на шкільну програму.
  3. … нецікава експозиція.
  4. … нецікава тематика музейних заходів.
  5. … музей недостатньо анонсує свої заходи.
  6. … шкільне навантаження не дає змоги виділити час на відвідування музею.
  7. Свій варіант відповіді: _______________________________________________________________________________
  8. Пропозиції щодо покращення роботи музею:
  9. Якщо бажаєте, залишіть, будь-ласка, інформацію про себе і ми повідомлятимемо Вас про наші заходи (Ім’я, прізвище, адреса, телефон)___________________________________________

Дякуємо за співпрацю

Додаток 2

Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського

Анкета

учасника міжнародної акції «НІЧ У МУЗЕЇ»

Чернігів, 17 травня 2014 року

Позначте, будь ласка, Ваш вік:

Вам 12 — 25 Вам 26 — 40 Вам від 40 — …

Оцініть загальний рівень організації 1 2 3 4 5
Рекламування 1 2 3 4 5
Гостинність 1 2 3 4 5
Професіоналізм співробітників 1 2 3 4 5
Різноманітність заходів 1 2 3 4 5
Змістовність 1 2 3 4 5

Звідки Ви дізналися про «Ніч у музеї»

ЗМІ Інтернет засоби Візуальна реклама Живе спілкування

Які із запропонованих заходів варто продовжувати надалі _________________________________________________________

Ваші зауваження ______________________________________

Ваші побажання, пропозиції______________________________

Для нас дуже важливі Ваші відповіді на запитання анкети.

ДЯКУЄМО!


Публікація була підготовлена за підтримки Європейського союзу. Повну відповідальність за зміст публікації несе громадська організація "Білоруський зелений хрест". Вона ні в якому разі не повинна розглядатися як відображення офіційної позиції Європейського союзу.