Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"
  • ГОМЕЛЬ

    - Гомель. Горад на Сожы.
    - Буйны адміністрацыйны цэнтр. Шматлюдны. Шматгранны.
    - Чыгунка. Дарогі. Масты.
    - Гарадскі парк — зялёны аазіс на месцы старажытнага горада.

    Путеводитель

  • ВЕТКА

    - Рака. Маляўнічы бераг.
    - "Прыйшлі па рацэ і селі на рацэ Ветка".
    - Ветку заснавалі 12 сямей і два святары — Казьма і Стафан.

    Путеводитель

  • РЭЧЫЦА

    - Царква, касцёл, сінагога.
    - Прасторавыя арыентыры беларускіх гарадоў і мястэчак.
    - Адзін з гарадоў на Дняпры.

    Путеводитель

  • ЛОЕЎ

    - Птушка Фенікс. Такі трапны вобраз для гарадоў і мястэчак Беларусі.
    - Для Лоева ён асабліва выразны.
    - Татарскія набегі. Казацкія паходы. Другая сусветная вайна.

    Путеводитель

  • БРАГІН

    - Палессе.
    - Заліўныя лугі. Урадлівыя землі.
    - Брагінка нясе свае воды ў Дняпро.
    - На ёй стаіць Брагін, горад са шматвяковай гісторыяй.

    Путеводитель

  • ХОЙНІКІ

    - Хойнікі. Хвойнікі. Хваёвыя лясы.
    - Драўляны замак на забалочанай рацэ.
    - Рэкі. Дарогі. Чыгунка.
    - Горад жывілі буйныя гандлёвыя шляхі.

    Путеводитель

  • ЛЮБЕЧ

    - "В лєто 882… Поидє Олєгъ къ Смоленску… оттуда поидє внизъ и взя Любецъ и посади мужъ свои…"
    - Літописний Любеч. Одне з найдавніших міст Чернігово-Сіверщини.

    Путеводитель

  • РІПКИ

    - На заході – Дніпро, на півночі – Сож.
    - Безліч річок, боліт та мальовничих озер.
    - Ріпкинщина вабить неповторною красою природи.

    Путеводитель

  • ЧЕРНІГІВ

    - Місто-фортеця, місто-легенда.
    - Оповитий билинами, оспіваний поетами,
    - сивочолий і вічно молодий Чернігів.
    - Місто контрастів.

    Путеводитель

  • СЕДНІВ

    - Зелени луки. Соснові ліси. Прозорі води ракі.
    - Найбільшою окрасою Седнева є Снов.

    Путеводитель

Корюківський музей як культурно-освітній центр та відкритий громадський простір

Бабич Людмила, директор Корюківського історичного музею.

Стаття розкриває шляхи перетворення музею зі сталого місця зберігання артефактів культурної спадщини на відкритий та динамічний громадський простір соціальної взаємодії за останні 5 років.

Корюківський музей був створений рішенням виконавчого комітету Корюківської районної ради народних депутатів у 1980 році як Музей бойової і трудової слави. Сьогодні засновником музею є Корюківська міська рада. Музей має площу 250 кв. м. Експозиція музею розміщена в п’яти залах і охоплює проміжок часу від палеоліту до сучасності. Один із залів виставковий.

Сьогодні музей своє майбутнє вбачає в утриманні балансу між традиційними функціями музейного закладу та інноваційними технологіями, інтерактивністю. Для себе, поки що, ми знайшли два шляхи — спеціалізуватися на вузькому краєзнавчому матеріалі і пропонувати інтерактив, в якому відвідувач може отримати не лише нові знання, а й спробувати освоїти їх на практиці. Для цього можна і потрібно прив’язувати краєзнавчий матеріал до місцевості, проводити пішохідні екскурсії та квести. Це завжди викликає зацікавлення у дорослих і ажіотаж у дітей.

Так, 2018 року до Дня сім’ї Корюківським історичним музеєм спільно з КММГО «Альтернатива» було організовано та проведено родинний квест — «Солодкий скарб Омеляна Каруки». Головне завдання — скласти карту захованого скарбу і відшукати його. Пройти квест — це чудова нагода для родин попрацювати єдиною командою, провести час на свіжому повітрі та отримати незабутні враження.

Чудовий спосіб оволодіти новими навичками, розповісти про місцевих майстрів і ремесла, залучивши до цього широкі кола відвідувачів — проведення майстер-класів. Шукаємо цікавих неординарних талановитих творчих особистостей у своїй громаді та за її межами, запрошуємо їх до музею. Організовуємо майстер-класи різного ступеня складності: для дітей, мам у декретній відпустці, пенсіонерів тощо. Ось до прикладу.

Цикл різдвяних та великодніх майстер-класів з виготовлення різдвяної свічки (відвідувачі музею мали нагоду спробувати себе в ролі свічкарів), ялинкової прикраси та різдвяної листівки — від молодшого наукового співробітника музею Катерини Онищук (Мал. 1); великоднього віночка — від корюківської майстрині Аліни Черноморченко; з писанкарства — від талановитого хлопця, студента Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка Сергія Гончаренка (Мал. 2); розпис великоднього пряника від майстрині Лілії Голуб, який викликав у всіх тільки радість і задоволення.

Дівочий майстер-клас з лялькарства від талановитої корюківської майстрині Марини Шикалової; робота із солоним тістом від чернігівської майстрині Людмили Сергійко та багато ін.

Музей намагається впроваджувати в свою практику інтерактивні заняття для молодших школярів на історичні теми. Який історичний шлях пройшло світло, відколи оселилося в наших домівках? Саме це намагалися з’ясувати з корюківськими учнями 1–4 класів під час заняття «Світло в наших оселях».

Час, коли дорослі та діти йшли в музей тільки за знаннями, давно минув. Інформаційне суспільство виростило покоління, яке про все необхідне може дізнатися з мережі Інтернет. Що треба зробити, щоб заохотити людину відвідати музей? Важливо розуміти, за чим відвідувач може прийти: за новими знаннями, емоціями чи, може, щоб поспілкуватися у цих умовах із родиною або друзями. Сучасний музей повинен бути і є громадським простором.

Новий рік 2018 в музеї! Виставковий зал перетворився на новорічні локації на всі смаки. Це: ретро-ялинка, авторські ялинки, пряникова, еко-хенд-мейд та текстильна, новорічні ляльки від сучасних майстринь, камінна зала, і фотозона тощо. Готувалися до свята спільно з громадськістю. Містяни приносили до музею ялинкові прикраси, іграшки, листівки XX століття, які потім поповнили фонд нашого музею. А всі відвідувачі охоче фотографувалися біля каміну та фотозони (Мал. 3).

Кава-паті, або кавова вечірка. На деякий час стіни музею перетворилися у затишну кав’ярню з відповідним антуражем. Акуратні столики з білими скатертинами, кавові зерна, цукерки, декоративні свічки з ароматом кави, турки і кавоварки, а також хенд-мейд кавової тематики. Ідея виставки творчих робіт з меленої кави та її зерен переросла в кавову вечірку. Відвідувачі вечірки ділилися своїми кавовими історіями, рецептами на будь-які смаки, дегустували, порівнювали, проводилася вікторина «Все про каву». А ще читали вірші «з ароматом кави», слухали «Кавову кантату» Баха, ворожили на кавових зернах і кавовій гущі.

Зміни в музеї мають бути пов’язані із усвідомленням того, для яких саме аудиторій працює цей музей. Ми задумувалися над тим, які є особливі групи (можливо старші люди, неповносправні, чи діти у селах, де мало освітніх можливостей), які могли би бути найбільше зацікавлені у відвідуванні музею, а також і у співпраці та співтворчості. І ось що вийшло.

«Кожен може творити красу» — переконані мешканці сіл Корюківської ОТГ. Тому, протягом останніх чотирьох років в музеї діє проект «Мистецтво одного села». Яскраві, колоритні вироби народних умільців нікого не можуть залишити байдужим. Саме вони представляють виставки мистецьких надбань своєї громади. До майстрів долучаються, дарують свою творчість поети, музиканти, співаки. Для цих людей відкриття виставки у музеї — справжня подія (Мал. 4).

Декілька років в музеї реалізується, вподобаний багатьма людьми, музейний проект «Талановиті люди Корюківського краю», в рамках якого значне місце було відведено пропаганді досягнень наших творчих людей. В результаті, в грудні 2016 року в музеї за ініціативи активних корюківців був створений Клуб творчих людей Корюківщини «Перлина», який об’єднав під своїм крилом поетів, художників та композиторів. Музей став місцем, куди люди приходять не лише до експонатів, колекцій, експозицій, а головним чином — до людей; важливим, відкритим і комфортним простором спілкування, відкритою платформою дискусії, де зустрічається старе і нове мистецтво, місцем отримання нового досвіду та знань (Мал. 5).

Наш колектив активно працює над формуванням нового бачення музею, як центру громадської активності, майданчика для суспільного діалогу. В музеї діє експозиція, присвячена подіям на Сході країни. Нещодавно в нашому музеї ми відкривали неймовірно потужну емоційну виставку Віки Ясинської «Портрет солдата». Це портрети чоловіків, які добровільно або за призовом брали участь у захисті Незалежності нашої держави на Сході України. На відкритті виставки були присутні воїни, родичі загиблих воїнів, в т.ч. із сусідніх районів, волонтери, представники ГО «Єдина родина Чернігівщини», влади, районної ветеранської організації. Презентація виставки переросла у простір для щирого спілкування між людьми, які волею долі були втягнуті в цей кривавий конфлікт. Люди ділилися своїми переживаннями, думками, планами на майбутнє (Мал. 6).

Коли ми говоримо про реалізацію партиципації, то велика кількість людей зараз має можливість включитися в підтримку тих чи інших проектів, ініціатив — соціальних, культурних, витрачаючи на це власну енергію, сили і, що найголовніше, власні ресурси. Більш того, партиципація є бажаною колективною практикою, яка визначає колективну подію.

Активна робота колективу музею та співпраця з Корюківською міською молодіжною громадською організацією «Альтернатива» стали поштовхом до пошуку можливостей впливу на формування місцевої культурної політики. Першою такою роботою стала вдала реалізація проекту «Корюківка вишивана» та широке залучення громадськості до всіх етапів проекту. Головна мета проекту — презентувати дивосвіт давнього корюківського вишиваного орнаменту та традиційного святкового одягу корюківчанок початку XX століття з фондів Корюківського музею, залучивши до цього молодь як моделі. Партнерами проекту стали відомі корюківські фотографи, дизайнери, меценати. Результатом проекту стало видання у 2017 році презентаційного каталогу та настінного календаря «Корюківка вишивана» на 2018 рік (Мал. 7–8).

Ще один спосіб комунікувати з громадою — ведення музейної фейсбук-сторінки, на якій висвітлюємо життя музею, показуємо цікаві експонати, анонсуємо події та інше. Сторінці нашого музею вже 1 рік. Наразі на неї підписано близько 400 користувачів. Але так як вони також на своїх сторінках поширюють наші новини, ми охоплюємо щодня досить велику аудиторію. Так, коли ми викладаємо подію, пов’язану з дітьми, це викликає 1500 реакцій користувачів, коли викладаємо ретрофото — 1600–3500 реакцій.

Тож, музеям варто створювати події та програми з глибоким задумом і креативною подачею, організаторам фестивалів та культурних подій — залучати музеї до співпраці, батькам і вчителям — спільно з дітьми брати участь у цікавих музейних програмах, журналістам не пропускати повз увагу яскраві музейні проекти, відвідувачам — активно співпрацювати і ділитися врженнями та новими ідеями з самими музейниками.


Публікація була підготовлена за підтримки Європейського союзу. Повну відповідальність за зміст публікації несе громадська організація "Білоруський зелений хрест". Вона ні в якому разі не повинна розглядатися як відображення офіційної позиції Європейського союзу.