Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"
  • ГОМЕЛЬ

    - Гомель. Горад на Сожы.
    - Буйны адміністрацыйны цэнтр. Шматлюдны. Шматгранны.
    - Чыгунка. Дарогі. Масты.
    - Гарадскі парк — зялёны аазіс на месцы старажытнага горада.

    Путеводитель

  • ВЕТКА

    - Рака. Маляўнічы бераг.
    - "Прыйшлі па рацэ і селі на рацэ Ветка".
    - Ветку заснавалі 12 сямей і два святары — Казьма і Стафан.

    Путеводитель

  • РЭЧЫЦА

    - Царква, касцёл, сінагога.
    - Прасторавыя арыентыры беларускіх гарадоў і мястэчак.
    - Адзін з гарадоў на Дняпры.

    Путеводитель

  • ЛОЕЎ

    - Птушка Фенікс. Такі трапны вобраз для гарадоў і мястэчак Беларусі.
    - Для Лоева ён асабліва выразны.
    - Татарскія набегі. Казацкія паходы. Другая сусветная вайна.

    Путеводитель

  • БРАГІН

    - Палессе.
    - Заліўныя лугі. Урадлівыя землі.
    - Брагінка нясе свае воды ў Дняпро.
    - На ёй стаіць Брагін, горад са шматвяковай гісторыяй.

    Путеводитель

  • ХОЙНІКІ

    - Хойнікі. Хвойнікі. Хваёвыя лясы.
    - Драўляны замак на забалочанай рацэ.
    - Рэкі. Дарогі. Чыгунка.
    - Горад жывілі буйныя гандлёвыя шляхі.

    Путеводитель

  • ЛЮБЕЧ

    - "В лєто 882… Поидє Олєгъ къ Смоленску… оттуда поидє внизъ и взя Любецъ и посади мужъ свои…"
    - Літописний Любеч. Одне з найдавніших міст Чернігово-Сіверщини.

    Путеводитель

  • РІПКИ

    - На заході – Дніпро, на півночі – Сож.
    - Безліч річок, боліт та мальовничих озер.
    - Ріпкинщина вабить неповторною красою природи.

    Путеводитель

  • ЧЕРНІГІВ

    - Місто-фортеця, місто-легенда.
    - Оповитий билинами, оспіваний поетами,
    - сивочолий і вічно молодий Чернігів.
    - Місто контрастів.

    Путеводитель

  • СЕДНІВ

    - Зелени луки. Соснові ліси. Прозорі води ракі.
    - Найбільшою окрасою Седнева є Снов.

    Путеводитель

Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" як містоутворюючий чинник Батурина

Сердюк Наталія, завідуюча відділом науково-просвітницької роботи Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Закладу, який маємо честь представляти, цього року виповнилося 25 років з дня заснування. Зв’язок музейного закладу і міста триває з 1975 року, часу заснування Батуринського історико-краєзнавчого музею. 14 червня 1993 року на його базі створено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», спочатку як комунальний заклад Чернігівської обласної ради.

У 2006 році з ініціативи Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської обласної ради заклад було переведено в управління Міністерства культури України, а за рік, у листопаді 2007 році, Указом Президента України В. Ющенка закладу присвоєно статус національного. Наступного року в унісон із заповідником селищу Батурин було надано статус міста. Відтоді написана не одна славетна сторінка плідної співпраці заповідника, міста, районної і обласної гілок влади. Міська влада сприяла вирішенню питань землевпорядкування і землевідведення, вже котрий рік сприяє організації заходів патріотичного спрямування, у тому числі обласного, ба, навіть державного значення.

Не випадково, з самого початку створення музейного закладу в Батурині селищна (міська) влада працювала в тандемі з музеєм, пізніше заповідником, особливо активно за каденції нинішнього міського голови Леоніда Душі.

Важко переоцінити рушійну, позитивну роль заповідника в новітній історії міста над Сеймом, та й за великим рахунком цілої Чернігівщини. Найперша інвестиція для будь-якої держави — це люди. З усіх закладів Батурина наразі Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» має найбільшу штатну чисельність працівників — 105 осіб (з 2012 року). Приблизно кожен 5–6 працюючий мешканець нашого міста є працівником заповідника. Колектив молодий, середній вік працюючих становить 44 роки.

Головною причиною успіху заповідника є професійний колектив, а однією із завдань кадрової політики дирекції закладу — організація підготовки і перепідготовки кадрів, забезпечення росту кваліфікації персоналу. Загалом у закладі вищу освіту має

41 працівник, що становить 39 % від усього колективу. Історичну освіту мають 24 працівники, що становить 58,5 % від загальної кількості працівників з вищою освітою. Четверо співробітників заповідника здобувають вищу освіту — троє в Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка на історичному факультеті, один — у Сумському державному університеті здобуває інженерну освіту. Отже, вже само собою зрозуміло, що заповідник є найбільшим роботодавцем в Батурині. У закладі працюють, підвищують свою кваліфікацію, навчаються у вузах без відриву від виробництва, у тому числі в аспірантурах, молоді люди — місцеві уродженці та із сусідніх населених пунктів. Можна сказати без перебільшення, що НІКЗ «Гетьманська столиця» є кузнею висококваліфікованих музейних, педагогічних, інженерних, агрономічних, бухгалтерських та інших кадрів.

Також, важливо що заклад є платником податку з доходів фізичних осіб в місцеві бюджети, а це сотні тисяч гривень щороку. У 2015 році заповідником було перераховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 456,2 тис грн. Із них до районного (і міського) бюджету надійшло 60 % від цієї суми — 273,72 тис. грн. В 2016 році заповідником було перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 674,5 тис грн., з них до районного бюджету надійшло 60 % від цієї суми — 404,7 тис. грн. (з 2017 року даний відсоток податку перераховується на рахунок об’єднаної територіальної громади міста Батурин). По податку з доходів фізичних осіб (утримання із заробітної плати) до різних бюджетів було перераховано 1282,0 тис. грн., з них до бюджету об’єднаної територіальної громади міста Батурин — 769,2 тис. гривень.

Велику роботу проводить заповідник в сенсі профорієтації підростаючого покоління, сприяє направленню випускників на державну форму навчання у вищих навчальних закладах із подальшою гарантією надання першого робочого місця за отриманим фахом. Велику роль у цьому відіграє історичний гурток «Батуринський курінь», який працює при заповіднику з 2015 року.

Тобто питання зайнятості населення (в умовах проблеми затяжного безробіття та військової Росії проти України) певною мірою вирішене вже самим закладом. Гарантована, вчасно виплачувана заробітна плата вища середньої по місту Батурину, гнучка система преміювання, гарантований державою соціальний захист працівників — оплачувані профспілкові та додаткові відпустки, вчасна оплата листків тимчасової непрацездатності, відпусток по вагітності і пологах, дитячі та інші путівки на санаторно-курортне лікування працівників та членів їх сімей.

Окрім того, можна упевнено говорити, що впродовж останніх років навколо заповідника створено Батуринський туристичний кластер. Не останню роль у розвитку міста зіграв факт створення Батуринської об’єднаної територіальної громади. Активно стала розвиватися сфера культури на рівні міста, малий та середній бізнес — дрібна торгівля сувенірами (Мал. 1), продуктами харчування, ГЗМ, послуги шиномонтажу, стоянок, засновуються та процвітають заклади громадського харчування. Особлива тема, яка радує — будівництво, заснування, розширення, покращення якості готельної інфраструктури міста. Працюють та розви-

ваються кілька готелів вищого та середнього класу, приватні садиби зеленого туризму: «Фортеця», історико-туристичний центр «Вітрила Миклухо-Маклая», комплекс «Берег», приватні зелені садиби Данько Т.М. та Алфімова Д.Ю. Це сотні робочих місць, які відіграють вирішальну роль у зменшенні соціальної напруженості в регіоні.

Варто вказати і про інвестиційну привабливість подієвих заходів, організатором яких є заповідник, або які організовуються на теренах заповідника. Багато років це було Обласне Козацьке свято, а цього року з ініціативи заповідника концепція свята змінена. Увазі небайдужої, активної, патріотичної і молодіжної аудиторії пропонується фестиваль «Шабля». По-перше, цей оновлений щорічний фестиваль пролонгується в часі, несе в собі більший заряд патріотизму, враховує потреби насамперед молоді і держави. Реалізація проекту дасть можливість в подальшому розвивати фестивальний рух і креативний бізнес, що буде потужним чинником розвитку туризму, одного із перспективних напрямків прогресивного розвитку Батуринської громади, її ефективного економічного та соціального розвитку. Вже сьогодні виготовляється прогнозований туристичний продукт — це фото/відео-контент, брендована продукція (одяг та його елементи, сувеніри), поліграфічна продукція. Фестиваль надасть нового імпульсу цим процесам.

Наразі відпочинок у Батурині можна обрати на будь-який смак і гаманець. Насамперед рекреаційний, пізнавальний, паломницький, дитячий тощо, меншою мірою — діловий. Єдине, чого наразі бракує, це пропозицій розміщення економ-класу, як-от хостелів для найменш незахищених верств населення — учнівської молоді. Це питання наразі опрацьовується місцевою владою. Для цього існують приміщення, які потребують капітального ремонту, отже інвестора, зацікавленого у розвитку готельного бізнесу в більших масштабах, але найнижчого цінового сегменту. Впевнені, що це питання буде вирішене в найближчій перспективі. Таким чином збільшиться кількість туристів з віддалених областей України та найближчого зарубіжжя. За останнє десятиліття від 20 тисяч відвідувачів за рік, кількість візитерів до міста збільшилася майже в 10 разів — 175,4 тис. у 2017 році! Населення Батурина складає трохи більше 2 тисячі. Пропускна здатність та завзятість працівників заповідника дозволяє говорити з впевненістю, що перспектива у міста є!

Дивовижне поєднання помірних природнокліматичних умов Чернігівського Полісся — ліси, повні грибів та ягід, заплавні луки, озерця, квітучі сади, цікаві, відроджені, наповнені глибоким змістом екскурсійні об’єкти Національного заповідника «Гетьманська столиця», віддаленість від метушливих загазованих мегаполісів, православні церкви, монастир, а також традиційна українська кухня — все це вкупі дає чудовий результат якісного відпочинку, пізнання власної історії, патріотичного виховання, просування суто українського продукту, збереження екології і природних осередків флори і фауни. Сміливо можемо стверджувати, що Батуринський конгломерат є яскравим прикладом поєднання інтересів держави, місцевої громади, туристичного бізнесу та пересічного відвідувача середнього достатку.


Публікація була підготовлена за підтримки Європейського союзу. Повну відповідальність за зміст публікації несе громадська організація "Білоруський зелений хрест". Вона ні в якому разі не повинна розглядатися як відображення офіційної позиції Європейського союзу.