Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"
  • Главная
  • туризм - Днепровский паром. Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины

туризм - Днепровский паром. Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины

Етнічні визначники культурина пограниччі: виклики і дилеми

Чмелик Роман,директор Львівського історичного музею, доктор історичних наук, віце-президент Українського комітету ІСОМ.

Кожен четвертий лелека в світі є поляком
(Напис на плакаті у Варшавському зоопарку)

ХХ століття — століття двох світових воєн, революцій, розпаду імперій і виникнення сучасних незалежних держав. Поділ територій і переміщення кордонів було загрозою не тільки для людей, але також і для історико-культурних пам’яток. Багато конфліктів у міжнародних стосунках безпосередньо стосується інтерпретації, використання, привласнення чи нищення культурної спадщини, яка знаходиться на межі зіткнення етносів. У ХХ столітті окреслені проблеми дуже часто були причиною політичних спекуляцій і маніпуляцій.

Кожна політична сила хоче привласнити минуле і з його допомогою, використовуючи його як інструмент, привласнити сучасне. На пограниччі кожна етнічна група, яка домінує в силу політичних причин, хоче привласнити минуле цього цілого простору з метою привласнення сучасності. А для цього при кожній можливості хоче поставити свої печатку, знак, штамп, маркер етнічної чи національної належності на якомога більшу кількість різного роду об’єктів природи і культури. Такі дії стають вихідним пунктом аналізу, на підставі якого твориться нова історична нарація, формуються нові етнічні чи національні міфи і легенди.

Музейщики разработают новый туристический маршрут на воркшопе в Чернигове

Инициативная группа по разработке маршрута в Чернигове

Три команды, состоящие из белорусских и украинских музейщиков, разработают трансграничный туристический маршрут по музеям Гомельской и Черниговской областей на международном воркшопе, который пройдёт 13-14 июня в Чернигове в рамках проекта "От партнёрства местных музеев к широкому трансграничному сотрудничеству".

Цель каждой команды — с помощью внешних экспертов разработать концепцию трансграничного музейного маршрута под названием "Днепровский паром", который будет отвечать целям развития региона и предлагать инновационные подходы, а также воплощать актуальные тенденции современной музейной работы.

Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" як містоутворюючий чинник Батурина

Сердюк Наталія,завідуюча відділом науково-просвітницької роботи Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Закладу, який маємо честь представляти, цього року виповнилося 25 років з дня заснування. Зв’язок музейного закладу і міста триває з 1975 року, часу заснування Батуринського історико-краєзнавчого музею. 14 червня 1993 року на його базі створено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», спочатку як комунальний заклад Чернігівської обласної ради.

У 2006 році з ініціативи Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської обласної ради заклад було переведено в управління Міністерства культури України, а за рік, у листопаді 2007 році, Указом Президента України В. Ющенка закладу присвоєно статус національного. Наступного року в унісон із заповідником селищу Батурин було надано статус міста. Відтоді написана не одна славетна сторінка плідної співпраці заповідника, міста, районної і обласної гілок влади. Міська влада сприяла вирішенню питань землевпорядкування і землевідведення, вже котрий рік сприяє організації заходів патріотичного спрямування, у тому числі обласного, ба, навіть державного значення.

Не випадково, з самого початку створення музейного закладу в Батурині селищна (міська) влада працювала в тандемі з музеєм, пізніше заповідником, особливо активно за каденції нинішнього міського голови Леоніда Душі.

Полесская навигация: историко-туристический потенциал водных путей Верхнего Поднепровья

Киштымов Андрей Леонидович, кандидат исторических наук, Республиканская лаборатория историко-культурного наследия ГНУ Центр исследований белорусской культуры, языка и литературы Национальной академии наук Беларуси, член Белорусского национального комитета ICOMOS, заслуженный деятель туризма Украины.

То, что великие цивилизации обязаны своим рождением рекам, — хрестоматийное утверждение. Не менее верно и то, что именно по берегам рек зарождались города. И Беларусь, и Украина в этом отношении не исключения. Речной вектор во многом обуславливал городскую историю. Водные пути с древнейших времен и на протяжении веков были главными транспортными артериями: Припять обеспечивала связь Пинска и Турова с Киевом, Двина — западную ориентацию Полоцка и Витебска, Неман — пограничная река, предопределившая пограничную во всех отношениях судьбу древнего Гродно.

Днепр и его притоки, бесспорно, принадлежат к типу цивилизационных рек, в долинах которых веками шли интенсивные межэтнические и межкультурные контакты. Однако внимание историков к этим процессам обычно ограничивается эпохой средневековья и более ранними периодами. Но не менее интенсивные трансформации днепровского региона шли в более ранние и последующие века. В итоге сформировался историко-культурный и природный ландшафт Верхнего Поднепровья, который охватывает обширный регион белорусско-украинского пограничья.

Водные пути были и первым самым надежным и устойчивым средством сообщения для человечества на разных континентах. Для средневековой Европы первостепенное значение имел знаменитый путь «из варяг в греки». Стоит подчеркнуть, что белорусские земли, на которых расположен водораздел между водами Балтийского и Черноморского бассейнов, являлись ключевыми на этом пути. Именно у нас располагались основные волоки, по нашим землям кривичей, древлян, радимичей, Полоцкого и Туровского княжеств проходила наиболее сложная часть этого пути.

Соединить туристическим маршрутом музеи Гомельщины и Черниговщины

Работа над маршрутом по музеям Гомельщины и Черниговщины

Такова была задача участников Международного воркшопа, который проходил в Чернигове и Седневе 13-14 июня в рамках проекта "От партнерства местных музеев к широкому трансграничного сотрудничества".

В ходе воркшопа три независимые друг от друга команды из представителей 18 музеев Гомельской и Черниговской областей с помощью внешних экспертов провели двухдневный "мозговой штурм". Что в музеях и за их стенами объединяет гомельскую и черниговскую земли, а что делает их уникальными? Какие проблемы региона он мог бы отражать? Как показать через музеи жизнь и историю местных жителей, населённых пунктов? Как сделать тему маршрута по-настоящему значимой для самих музейный работников, жителей региона и туристов? Отвечая на эти и другие вопросы, каждая из групп постепенно формировала своё видение межмузейного маршрута.

Сокиринський палацово-парковий комплекс як осередок культури та мистецтва

Ральченко Ирина Григорьевна, директор Черниговского областного художественного музея имени Григория Галагана.

Говорячи про художнє життя початку та середини ХІХ ст., не можна не відзначити важливу роль у цьому процесі меценатської, благодійної діяльності. Як зазначає відомий дослідник цього періоду, мистецтвознавець Валентина Рубан, саме «… з виникненням та утвердженням дворянського стану подібна діяльність стає особливо активною. Велика знать починає колекціонувати твори мистецтва та раритети національної старовини. Поступово в родових помістях Розумовських, Тарновських, Капністів, Рєпніних, Дараганів, Маркевичів, Галаганів, розташованих на Чернігівщині, Полтавщині та інших етнографічних територіях, зосереджуються цінні зібрання творів мистецтва» [7, с. 34].

Збиральницька діяльність, створення музичних та театральних труп впливали на формування відповідної духовної атмосфери, котра приваблювала творчу інтелігенцію і сприяла процесам культурного взаємообміну. Саме в таких помістях зустрічалися діячі різних культур, які відкривали для себе Україну, її культурні надбання, наприклад Качанівка Тарновських.

Окрім цього тут відбувався також і процес взаємопроникнення дворянської та народної культур, що в свою чергу відіграло позитивну роль в розвитку української культури в цілому.