Музейное пространство Гомельщины и Черниговщины
Проект "От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству"

Сосницький літературно-меморіальний музей О.П. Довженка в контексті життя краю

Ярмуш Ольга, заступник директора з наукової роботи Сосницького літературно-меморіального музею О.П. Довженка.

Сосницький літературно-меморіальний музей Олександра Довженка функціонує з 1960-х рр. і сьогодні це — єдиний музей видатного режисера і кіномитця у світі.

Наш музей — це мономузей сільського типу.

Головний акцент у ньому на автентику дитячого світу митця, хоча літературно-меморіальна частина: 3 невеликі виставкові зали та кінозал — презентують доросле життя режисера, становлення його як професіонала, злети, падіння, фільмографію.

Основна робота, яку ми проводимо послідовно: збір інформації про Олександра Петровича Довженка та його оточення. А також — краєзнавчо-етнографічні дослідження, як презентація побуту та традицій краю, де сформувався і виріс режисер.

Наш музей — це музей аудіо-візуальний.

Експозиції влаштовані таким чином, що нема жодного підпису чи роз’яснення до експонованих фотографій та речей. Тільки цитати зі «Щоденників» О. Довженка та дещо з епістолярної спадщини — завдяки цьому відбувається своєрідне входження у духовний світ митця, емпатичний зв’язок з ним, що посилюється розповіддю екскурсоводів. Нахил рамок з фотографіями, загальний декор, інсталяції додають глибокої атмосферності і дуже подобаються відвідувачам — таке твердження небезпідставне, воно являється уособленням тих переважаючих відгуків, що найчастіше доводиться чути від гостей. Звичайно, відсутність етикеток вимагає від екскурсоводів всебічного знання теми, а також — певної харизми, немонотонності у розповіді, чого ми й прагнемо у своїй екскурсійній роботі.

Що з нашого надбання користується найбільшою популярністю?

За нашими спостереженнями, меморіально-побутовий ансамбль (хата, клуня, погрібня, хатнє і господарське начиння — тобто елементи традиційного сільського побуту ХІХ — початку ХХ ст.) — викликають більше цікавості у дітей та туристів, які здебільшого проживають у містах.

Історико-біографічна частина (творчий шлях О.Довженка) більш цікава для вузькоспеціалізованих відвідувачів (студентів, режисерів, учителів, дослідників і т.п.).

Найпродуктивнішою частиною відвідувачів музею є діти різних вікових категорій, а також педагоги, культурні діячі, письменники, режисери, кінематографісти.

Мова спілкування і екскурсійне обслуговування — українська, рідко — російська (як виключення, за відсутності знань української у відвідувачів). Екскурсоводів, які володіють іноземною, на жаль, у штаті нема, хоча така потреба актуальна, позаяк щороку є відвідувачі з інших країн світу — у таких випадках вони приїздять зі своїми перекладачами, в т.ч. і з числа родини.

Музей — це свого роду медіум поміж людьми і суспільними проектами, які зручно і цікаво реалізовувати саме в культурномистецькому просторі музейного закладу.

Відтак ми намагаємось організовувати свою творчу діяльність таким чином, щоб залучити до музейних заходів, по можливості, якомога більше яскравих гостей з інших місцевостей чи проводити атракції та виставки нетипові і оригінальні. На жаль, суспільні та соціальні випробування, через які у даний час проходить наша країна, не найкращим чином впливають на культурне життя у таких маленьких містечках, як Сосниця. Спостерігається демографічний відтік соціально-активного населення у великі міста чи, у пошуках роботи, в інші країни. Відтак музей має посилено працювати над своїм іміджем — осередку культури та знань, заохочувати населення до відвідин і плідної співпраці.

Шляхи популяризації музею, які ми використовуємо останні кілька років:

- створили сторінку музею в мережі ФБ. За умови активного наповнення інформацією вона дає можливість:

  1. Користувачам соціальної мережі — комунікувати з музеєм, ділитися своїми відгуками, отримувати різнопланову вузькоспеціалізовану інформацію.
  2. Музейним працівникам — відстежувати реакцію на наші музейні заходи через поширення, «вподобайки» та відвідини сторінки. Таким чином сторінка виконує не лише інформаційну функцію, завдяки їй ми моніторимо смаки, переваги та зацікавленість нашим закладом місцевого і немісцевого населення. Наприклад, відвідуваність і репости значно зростають, коли в заходах бере участь якась відома особистість (наприклад, для майстер-класів з писанкарства ми запросили знану народну майстриню Ольгу Костюченко з Чернігова — цей фотозвіт викликав велику відвідуваність сторінки, а значить віртуально зросла реклама музею, Мал. 1).

- започаткували і проводимо останні три роки майстер-класи з писанкарства. Цей вид декоративно-ужиткового мистецтва ще століття тому був широко поширеним на Чернігівщині, але за радянського часу практично знищений. У популяризації даної народної традиції ми опираємось на дослідницьку роботу майстра по дереву Анатолія Петровича Семенцова (Сосниця), котрий одним з перших наприкінці 1980-х дослідив писанкарство Чернігівщини і, зокрема, нашого району. Нині музейні майстер-класи користуються величезною популярністю, а два останні роки проводимо виїзди по селах району (спільно з громадською організацією «Сосницькі горизонти» та краєзнавчим музеєм ім. Ю. Виноградського). Можна сміливо стверджувати, що музей став своєрідним осередком вивчення даної обрядової традиції.

- у лютому цього року долучились до Всеукраїнської акції «Україна моя вишивана». Акція стартувала на Тернопільщині у 2017, в її рамках пропонувалося в кожному регіоні України приєднатися до вишивання великої (1,5 х 3 м) полотняної мапи України — така собі символічна молитва за об’єднану Україну. Як повідомляли організатори, у Чернігівській області дану акцію підтримали тільки два міста — Чернігів і Сосниця, а в ній власне, наш музей (Мал. 2).

- в цьому році вперше долучились до Міжнародної акції «Ніч в музеї». Була розроблена цікава програма вечірніх заходів з виступами, презентаціями виставок та переглядом картин комедійного жанру кіностудії ім. О.П. Довженка.

- в цьому році провели І Молодіжний фестиваль кіно та мистецтва «Капелюш». Цей фестиваль є продовжувачем традиції кінофестивалів, які спорадично проводяться у Сосниці з 80-х років минулого століття. Він став продуктом синергії Сосницької селищної ради, сосницьких активістів та нашого музею. Проведення подібних атракцій вимагає значних вкладень матеріальних і людських, тому, працюючи над фестивалем, ми намагались створити простір цікавих ідей, локацій та спілкування. Ми розробили оригінальні рекламну та сувенірну продукцію, наповнили свято майстер-класами, інтерактивними локаціями, запросили до участі непересічних творчих людей. Гості селища мали змогу познайомитися і спілкуватися з волонтерським колективом «Народна філармонія», народною артисткою України Раїсою Недашківською, режисерами Воfкою Солов’єм (Лос-Анджелес), Дмитром Глухеньким (Київ), майстринею петриківського розпису Наталією Підгірньою (с. Петриківка) та багатьма іншими; переглядати документальні та художні короткометражки (Мал.

  1. Для аматорів кіно було проведено конкурс «КіноКрок» з цінними подарунками. Фестиваль зібрав на території музею усіх, хто не байдужий до культури та мистецтва кіно в цілому.

Варто сказати, що наш музей знаходиться у постійному пошуку творчих завдань для себе, можливостей бути цікавим для місцевого населення і для тих, хто приїздить у наше містечко. Ми активно співпрацюємо з Сосницьким краєзнавчим музеєм ім. Ю. Виноградського (в плані підтримки і допомоги в розвитку місцевого зеленого туризму, обміні досвідом і т.д.), з громадськими організаціями, з навчальними закладами, фольклорними колективами, Національною спілкою кінематографістів, видавництвами тощо.

На сьогодні розроблені напрямки розвитку музею, які включають в себе:

  1. Універсалізацію закладу. Перетворення його на своєрідний центр отримання якісної інформації не тільки про режисера Олександра Довженка, а й про культуру, етнографію, звичаї Сосниччини тощо.
  2. Продовження збору матеріалів для етнографічних експозицій. В стадії реалізації задумка доповнити меморіально-побутовитий ансамбль новою виставкою простонеба

— «Пасіка», але як вуликі будуть використані борті. Адже Полісся — це древній бортницький край, традиції якого сягають давньоруських часів. До того ж, борть — один з геральдичних символів Сосниці.

  1. Підвищення іміджу закладу, тим самим підвищення іміджу самого містечка.
  2. В умовах тривожної демографічної статистики — коли зростає відтік населення з різних причин, переважно еміграційних — намагання сприяти підвищенню росту культури населення, популяризації свого краю, історії та традицій.

Публікація була підготовлена за підтримки Європейського союзу. Повну відповідальність за зміст публікації несе громадська організація "Білоруський зелений хрест". Вона ні в якому разі не повинна розглядатися як відображення офіційної позиції Європейського союзу.